Вірю в пам’ять і серце людське.

  Борис Олійник – унікальна постать не лише в українській літературі, а взагалі у вітчизняній культурі, політиці, філософії. Автор понад 40 книжок віршів, поем, есе, гострих і публіцистичних статей,серед яких «Основи», «Сива ластівка», «Дванадцятий вал», «Вибір», «Відлуння», «Пісня про матір», «У дзеркалі слова» та багато інших.

  Його поезія характеризується глибиною, народністю, та емоційністю, а особистість відзначають як таку, що випромінювала позитив та прагнула долати умовності. Хоч деякі аспекти його життя можуть мати різні трактування, він ніколи не замовчував правду і міг висловлювати свою думку прямо, на відміну від багатьох.

  Дитячі враження від книги – на все життя.

 Нещодавно до бібліотеки зайшов чоловік,не знаю ні імені, ні прізвища. Привітався.

- Я приїхав із Києва, і у вашому селі не був років тридцять. Село змінилося, якось притихло, а раніше тут все кругом вирувало.

В  дитинстві мене бабуся кожного літа привозила до Вовчика на оздоровлення. І ми часто з нею приходили до вашої бібліотеки.

Мені, напевно, було років вісім, коли я тут взяв і вперше прочитав книгу Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху», вона стала моєю улюбленою дитячою книгою.

  Яким же було його здивування, коли з полиці я дістала стареньку, потерту від часу та дитячих пальчиків, саме ту книгу.

Він, навіть сфотографував її, щоб залишити собі на пам’ять.

І,знаєте, дякуючи от таким хвилинам, ти переконуєшся у важливості такої професії, як бібліотекар.

   На гостину до книжок.

 Книга супроводжує нас протягом усього життя: перші книги – збірки казок, розмальовки, дитячі віршики. Читання в ранньому віці допомагає дитині розвиватися і мислити. Крім того збільшує словниковий запас, розвиває фантазію і кругозір, покращує грамотність. Книга – це дуже важлива форма спілкування між дитиною і дорослим.

В останні дні літа до філії №8 Вовчицька сільська бібліотека завітали найменші читачі – вихованці ДНЗ «Дзвіночок». Маленькі «чомусики» й «запитайлики» дізналися про правила поводження з книгою та як потрібно вести себе у бібліотеці, переглянули цікаві дитячі книги та журнали. Крім того відгадували «казкові загадки» та розфарбовували своїх улюблених героїв у розмальовках. А ще пройшлися поміж поличок-вулиць «казкового містечка» та заглянули до стелажів, на яких живуть книги.

  Сподіваємося, що розмаїття цікавої літератури подарувало дітлахам нові, яскраві враження.

  Незалежність України вчора, сьогодні,завжди.

      Вишита колоссям і калиною,

      Вигойдана співом солов’я,

      Зветься величаво – Україною,

      Земле зачарована моя.

      Нині свято нашого народу,

      Свято України, її роду.

      Ще пройти нам слід багато.

      Свято майбуття, надії свято.

 День Державного прапора та День Незалежності України – це свята, які нагадують нам про силу, єдність і непохитність духу нашого народу.

       
У світі довідкової літератури.

  Як? Чому? Де? Коли? Звідки? – багато питань задають діти, їм все потрібно знати і багато чому потрібно навчитись. Для цього і створюють книги, які «знають усе на світі» - енциклопедії, словники, довідники.

  Завдяки цим книгам діти не тільки дізнаються відповіді на свої запитання, а й пізнають багато нового, можуть самотужки експериментувати та досліджувати навколишній світ.

  Щоб знайти відповіді на свої питання юні чомусики завітали до філії №8 Вовчицька сільська бібліотека та поринули у світ довідкової літератури.

       

Є така держава – Україна.

    15 липня, у День хрещення Київської Русі ми відзначаємо День Української Державності. Це свято утверджує зв’язок українців, що живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу, підтверджує тисячолітню історію нашої культури, нашої самобутності, традицій та звичаїв.

   Становлення національної державності було надзвичайно складним для українців, але попри всі труднощі, Україна є суверенною і незалежною державою із власною історією, мовою, символікою, культурою.

         

      Літо без нудьги.

  Триває «Бібліоліто» у філії №8 Вовчицька сільська бібліотека. Цього разу бібліотекар завітала до вихованців дитячого садка «Дзвіночок». Адже читати дітям потрібно з дитинства. Малюки люблять книги, для них це – розвага, цікаві історії, гарні картинки і просто заспокійливий звук голосу рідної людини.

  Діти з цікавістю розглядали гарні дитячі книги, ділилися своїми враженнями про улюблені книги, що мають вдома.

  Вони пообіцяли, що обов’язково прийдуть до бібліотеки зі своїми батьками і сподіваємося, що усі стануть активними її відвідувачами.