Людина з великої літери.

    Є люди, які стають душею свого села, його пам’яттю і гордістю. Саме таким був Іван Іванович Саєнко – людина великого серця,світлої душі та невтомної праці, життя якої нерозривно пов’язане з селом Вовчик.

   Син колишнього наймита, який мріяв стати музикантом, спочатку здобув професію агронома. Згодом життя подарувало можливість спробувати себе у ролі вчителя. Вже після першої спроби зрозумів, що це його покликання. Так почалася педагогічна діяльність учителя географії, малювання і співів. Уміння поєднувати урочну та позакласну роботу з предмета, а також ентузіазм і велике бажання рухатися вперед поклало початок краєзнавчій роботі. Так у1948 році було створено музейну кімнату, яка з роками перетворилася на один з кращих сільських музеїв України , удостоєний почесного звання «народний». У 1949 році у Вовчицькій семирічній школі з’явився географічний майданчик, якому судилося стати відомим на теренах бувшого Радянського Союзу. З 1962 по 1976 роки – директор школи. Це завдяки Івану Івановичу «виросла» двоповерхова будівля нової школи, в якій навчатиметься ще не одне покоління учнів.

Перебуваючи на заслуженому відпочинку виникло нове захоплення – кіно, а як результат – 55 аматорських картин, дипломованих на престижних союзних і міжнародних фестивалях. Величезний обсяг роботи гармонійно перемежовувався світом захоплень, особливо пам’ятними стали виступи митця на сцені з самотужки вигаданим «скло фоном».

  Іван Іванович був володарем  бажання змінити світ на краще, великим трударем,а головне, що все це не затьмарило в ньому людяності. Щира посмішка, що зігрівала кожного, лагідні очі ,що випромінювали доброту,і тиха скромність – основні штрихи портрета Людини, з якою нам пощастило жити поруч.

 До 110 річниці з дня народження Саєнка Івана Івановича,щоб вшанувати його пам’ять, у філії №8 Вовчицька сільська бібліотека представлене краєзнавче досьє, де відвідувачі можуть детальніше ознайомитися з його біографією,переглянути архівні фото та матеріли періодичних видань .